Коли варто звернутися до кардіохірурга?

​​

Зверніться за консультацією лікаря-кардіохірурга, якщо у Вас:

​​

• підтверджена значуща коронарна хвороба серця з клінічними ознаками ішемії або стентування/коронарографія виявили покази до шунтування;​​

• виражені клапанні порушення (стеноз або недостатність клапанів), що супроводжуються симптомами або загрозою ускладнень;

• прогресуюча серцева недостатність, яка може потребувати хірургічної корекції або імплантації пристроїв підтримки;

• вроджені вади серця у дорослих або дітей, які потребують реконструктивного втручання;

• нагальна ситуація — розшарування аорти, масивна кровотеча, ендокардит із показанням до операції.

​

Коротка консультація дозволяє сформувати алгоритм обстеження та визначити, чи потрібна хірургічна тактика.​

​

Чим займається кардіохірург?

​

Лікар-кардіохірург проводить комплексну оцінку стану серця і судин з урахуванням результатів інструментальних досліджень і клінічної картини. Основна задача кардіохірурга — обрати оптимальний операційний підхід, який мінімізує ризики та забезпечує тривалий позитивний результат.

 

Кардіохірургія охоплює як відновні та реконструктивні втручання (на клапанах, коронарних судинах, аорті), так і імплантацію серцевих пристроїв та використання сучасних технологій механічної підтримки кровообігу.

​

Діагностика та ключові кардіохірургічні втручання

Для планування операції кардіохірург опирається на результати: коронарографії, ехокардіографії (TTE/TEE), КТ серця і коронарних судин, МРТ серця, лабораторних тестів та функціональних навантажувальних досліджень. Поширені операції та процедури:

​​

• Аортокоронарне шунтування (CABG) — стандартне хірургічне лікування багаторосійної коронарної хвороби;​​

• Протезування або реконструкція серцевих клапанів (мітральний, аортальний, трикуспідальний) — відкриті та малоінвазивні підходи;

• TAVI / транскатетерна імплантація аортального клапана — ендоваскулярна альтернатива при високому ризику відкритої операції;

• Хірургія аорти — лікування аневризм та розшарування аорти;

• Операції при вроджених вадах серця — реконструктивні втручання у дітей та дорослих;

• Імплантація кардіостимуляторів, дефібриляторів (ICD), систем CRT — при аритміях і серцевій недостатності;

• Механічна підтримка кровообігу (LVAD/ECMO) — тимчасове або довгострокове рішення при тяжкій серцевій недостатності;

• Мінімально інвазивні та роботизовані операції — скорочують термін реабілітації та зменшують післяопераційний дискомфорт.

​

Кожен вид втручання обговорюється індивідуально: кардіохірург пояснює переваги, ризики та альтернативи.

​

Хірургічні програми та підготовка

​​​

​Програми включають передопераційну оптимізацію (корекція анемії, контроль глюкози, медикаментозна підготовка), детальний план обстежень і алгоритм ведення в періопераційному періоді. Після операції пріоритети — контроль гемодинаміки, профілактика інфекцій, адекватний больовий менеджмент, рання активізація та індивідуальна схема реабілітації. Якщо показано, кардіохірург координує подальше спостереження разом із кардіологом і реабілітологом.

​

Команда, безпека та результати

​​

Успіх операції залежить від скоординованої роботи мультидисциплінарної команди: кардіохірург, кардіолог, анестезіолог, інтенсивіст, трансплант- або реанімаційна бригада. Система превентивних заходів — чек-лісти перед операцією, стандарти стерильності, моніторинг якості обладнання — зменшують ризики ускладнень. Лікарі, які виконують кардіохірургічні втручання, регулярно підвищують кваліфікацію та співпрацюють із провідними кардіологічними центрами.